• Друк

Уже в цьому році кава буде дефіцитним продуктом

Безпрецедентне падіння зборів кави в Бразилії може позначитися на вартості кавового напою. Біржові ціни вже злетіли до максимумів п'ятирічної давності. Не відразу, але всі ці витрати монополісти кавового бізнесу - Швейцарія та Італія - ​​перекладуть на плечі звичайних покупців, адже попит на каву продовжує рости, незважаючи ні на що.

Світові ціни на каву сорту арабіка виросли в червні до максимального рівня з 2016 року. Так, ф'ючерсні контракти на постачання кави арабіка на біржі в Нью-Йорку за три місяці подорожчали на 18% - до 1,51 долара за фунт (0,454 кг). У Лондоні кава робуста додала в ціні за три місяці 30% і досягла максимуму за два роки - +1749 доларів за метричну тонну, повідомила The Wall Street Journal.

Найбільший виробник і постачальник арабіки в світі - Бразилія. Однак країна зіткнулася з найсильнішою посухою, яку видання називає однією з найсуворіших за майже сто років. Після рекордного врожаю в 2020 році в цьому і так очікувався більш слабкий урожай. Але тепер зрозуміло, що ситуація набагато гірша, ніж бачилося спочатку. Місцеві плантатори готуються до найсильнішого падіння виробництва за останні майже 20 років через сильну посуху. Як очікується, збори кави в Бразилії впадуть до рівня 2003 року. Мінсільгосп США прогнозує, що в порівнянні з 2020 роком урожай в цьому році буде менше на 15 млн стандартних мішків вагою 132 фунта (приблизно 60 кг). Однак деякі брокери чекають падіння на 17 млн, а то і 23 млн мішків.

Бразилія найбільший, але не єдиний виробник кави. Втім, у двох її конкурентів - Колумбії та В'єтнаму - свої проблеми. У Колумбії протестувальники заблокували дороги і порти, тому кава застрягла в сховищах. А в'єтнамці зіткнулися з дефіцитом контейнерів і подорожчанням морських перевезень.

Проблема в тому, що «адептів» кави в світі стає все більше, ніж «адептів» чаю. Мінсільгосп США вважає, що в цьому році споживання кави перевищить виробництво вперше з 2017 року.
Споживання виросте на 8,1 млн мішків - до 165 млн мішків, тоді як виробництво впаде до 164,8 млн мішків.

Хоча в глобальному плані все виглядає не так страшно. «Біржові ціни на каву здаються високими в порівнянні з минулим роком, але вони не такі високі за історичними мірками. У 2014 році вони доходили до 2,25 долара за фунт проти 1,5 долара сьогодні. У 2011 році ціна фунта взагалі перевищувала три долари».

Цікаво, що кавовий бізнес влаштований за типом нафтового. Кава виробляється в основному в трьох країнах, що розвиваються. Однак в Бразилії, Колумбії та В'єтнамі саму каву тільки вирощують і експортують ії як сировину в основному в розвинені країни. І ось вже розвинені країни роблять із зерен кінцевий продукт для продажу. Монополістами на цьому ринку можна вважати Швейцарію, Італію і Німеччину.

«Що стосується законів функціонування ринку кави, то тут працюють спільні принципи глобалізації. Країни, що розвиваються, не мають можливостей глибокої переробки продукції і створення конкурентоспроможних товарів, продають сировину. А розвинені держави з придбаної сировини роблять товари високої доданої вартості та продають в ті ж країни - експортери сировини».

Так, Бразилія на експорті кави як сировини заробляє трохи менше 10 млрд доларів на рік, що становить близько 3,5% ВВП країни. А Швейцарія, яка закуповує цю сировину, заробляє на виробництві кави більш 2 млрд франків в рік (частка у ВВП на рівні 4%).

Швейцарія розташована в центрі Європи і має сприятливу податкову систему, тому тут працюють багато великих трейдерів, причому не тільки з торгівлі кавою, але також нафтою і золотом.

У Швейцарії навіть є стратегічний запас кави на три місяці на випадок війни чи інших катаклізмів. Коли влада країни кілька років тому спробувала скасувати збереження таких запасів кави, адже це не стратегічний продукт харчування з нульовим обсягом калорій, жителі країни виступили різко проти такої ініціативи. Каву вони вважають цілком життєво необхідним запасом. Власне, за обсягами експорту кава навіть перевищує експорт таких споконвічно швейцарських продуктів, як сир і шоколад.