• Друк

Згідно з найпоширенішою легендою, тонізуючі властивості кави були відкриті ефіопським пастухом на ім'я Калди, який помітив, що його кози, наївшись днем щільного листя і темно-червоних плодів кавового дерева, починають вести себе по ночах збуджено без усякої очевидної причини. Він розповів про цей дивний випадок настоятелеві монастиря, і той вирішив випробувати на собі дію незвичайних зерен.

Настоятель був вражений силою впливу напою і, щоб підтримати бадьорість ченців, що засипали під час нічних молебнів, повелів їм пити цей відвар. Згодом монахи навчилися обсмажувати і молоти зерна. Отриманий напій знімав втому, давав свіжі сили.

Відкриття кави відноситься приблизно до 850 д.н. е., але повне визнання її прийшло багато століть по тому. Спочатку як тонізуючий засіб вживати не відвар обсмажених зерен, а безпосередньо сирі кавові ягоди. Трохи пізніше в Ємені почали готувати напій з зрілої висушеної м'якоті кавового плоду, отримуючи напій - «гешір» (він же кішр) - так звана «біла єменська кава». Ефіопи були остаточно вигнані з території Аравійського півострова в XI столітті. За час їхнього правління араби перейняли багато чого з самобутньої і багатої культури ефіопів, в тому числі і звичку вживати каву. На початку араби готували її способом, далеким від сучасного. Вони тиснули кавові зерна і змішували їх з тваринним жиром і молоком. З маси робили кульки, які брали з собою в дорогу як загальнозміцнюючий засіб.

Лише в XII столітті з сирих кавових зерен стали готувати напій, а ще століття тому почали зривати плоди з кавових дерев, сушити зерна, обсмажувати і подрібнювати, а отриманий порошок заливати гарячою водою. Араби додавали в нього різні прянощі, такі, як імбир і корицю. Також змішували напій з молоком.

• В 1475 в Константинополі відкрито перший спеціалізований кавовий магазин «Ківа Хан». У Стамбулі ж в 1564 була відкрита перша публічна кав'ярня. 
• Широке поширення кави, як популярного в Європі напою, почалось у Відні з 1683 і пов'язане з ім'ям українського купця (колишнього козака) Юрія-Франца Кульчицького. У вирішальний момент облоги Відня турками в тому ж 1683 Юрій-Франц Кульчицький, переодягнувшись в турецький одяг, пройшов ворожі кордони і привів війська союзників на допомогу обложеному місту. У 1684 р отримав титул почесного громадянина Відня. В нагороду він попросив віддати йому захоплені у турків 300 мішків з кавовими зернами. Фактично Юрій Кульчицький став одним з перших невизнаних класиків реклами. Він особисто пропагував каву, розносячи її по вулицях міста в турецьких одежах, винайшов рогалик, який віденці з'їдали в помсту туркам, а в 1684 році у Відні видав книгу своїх мемуарів, що відразу стала бестселером в Європі. 13 серпня 1684 Кульчицький відкриває першу кав'ярню у Відні. Він адаптував турецьку каву до європейського смаку, додавши в нього цукор і молоко та створивши знаменитий «кава по-віденськи» - напій, який завоював всю Європу. Через пару років вірменин Прокоп відкрив першу кав'ярню у Парижі, і незабаром Європу захлеснув справжній кавовий бум. 
• Великий композитор Йоганн Себастьян Бах написав жартівливу «Кавову кантату» на вірші німецького поета Пікандера, яка була вперше виконана 1734 р 
• До Росії звичай пити каву ввів Петро I. 
• У XVIII столітті європейці завезли саджанці кавового дерева в різні тропічні країни по всьому світу. Зараз найбільше кави виробляється в Бразилії, Колумбії, В'єтнамі, Індонезії, Мексиці, Індії та Ефіопії. 
• У 1899 році швейцарський хімік Макс Моргенталлер створив розчинну каву. Розчинна кава увійшла в ужиток в 40-x роках XX століття.